Дієприкметник має дві форми: дієприкметник І (Partizip I) і дієприкметник ІІ (Partizip II).
Дієприкметник І завжди має значення недоконаного виду, тобто дія, яку він виражає, не закінчилась, вона триває:
der arbeitende Mann — людина, яка працює;
ein gut antwortender Schüler — учень, який добре відповідає.
Дієприкметник І утворюється від основи дієслова і суфікса -(e)nd:
singen — singend, gehen — gehend. Він може використовуватися в повній або короткій формі. У повній формі дієприкметник І є означенням; він стоїть перед іменником, узгоджуючися з ним у роді, відмінку і числі:
die singende Jugend — молодь, що співає.
Українською мовою дієприкметник І перекладається дієприкметником недоконаного виду або означальним підрядним реченням:
das blühende Land — квітуча країна;
das lachende Mädchen — дівчина, що сміється.
У короткій формі дієприкметник І виступає як обставина способу дії і перекладається дієприслівником недоконаного виду:
Zitternd sah sie auf den Tiger.
Тремтячи, дивилась вона на тигра.
Partizip I з часткою zu може вживатись як означення, наприклад:
Die zu lüsende Aufgabe ist schwer.
Завдання, яке треба розв’язати, важке.
Такий зворот має пасивний відтінок і відноситься до дії у майбутньому.
Дієприкметник ІІ — третя основна форма дієслова (див.: Дієслово).
Як дієслівна форма він уживається для утворення:
перфекта: Ich habe gut geantwortet.
плюсквамперфекта: Ich hatte gut geantwortet.
і всіх часових форм пасива:
Das Haus wird schnell gebaut.
Das Haus wurde gebaut i т. д.
Дієприкметник ІІ може вживатися також як іменна частина присудка з дієсловом kommen:
Er kam gelaufen.
Він прибіг.
Дієприкметник ІІ використовується також у повній формі (як означення) і короткій (як обставина). Він перекладається українською мовою доконаним видом дієприкметника або дієприслівника:
Das gelesene Buch ist sehr interessant.
Прочитана книжка дуже цікава.
Die unterschriebenen Dokumente liegen auf dem Tisch.
Підписані документи лежать на столі.
Gut erholt, kehrte er nach Hause zurück.
Добре відпочивши, він повернувся додому.