Займенник (das Pronomen) — змінна самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки і кількість, але не називає і не означає їх змісту. Займенники можуть уживатися замість іменників, прикметників і числівників.
За семантичним значенням займенники поділяються на:
а) особові: ich, du, er, sie, es, wir, ihr, sie, Sie;
б) зворотний: sich;
в) взаємні: einander, miteinander, voneinander, sich;
г) безособовий: es;
д) присвійні: mein, dein, sein, ihr, unser, euer, Ihr;
е) вказівні: dieser, jener, derselbe, derjenige, solcher;
є) питальні: wer, was, welcher, was für ein;
ж) відносні: welcher, wer, was, der;
з) неозначені: man, jemand, jeder, kein.
Особові займенники (die Personalpronomen) замінюють назви осіб і предметів. Їм властиві граматичні категорії особи, числа і відмінка.
Особові займенники мають три особи в однині і множині. Займенники 1-ї особи вказують на того, хто говорить: ich, wir; займенники 2-ї особи вказують на особу, до якої звертаються: du, ihr; займенники 3-ї особи — на особу, про яку йдеться: er, sie, es, sie.
Граматична категорія роду властива лише займеннику 3-ї особи однини: er, sie, es.
Зворотний займенник (das Reflexivpronomen) sich указує, що дія, виражена дієсловом, спрямована на саму діючу особу.
Цей займенник не відмінюється. Словоформа sich має значення знахідного і давального відмінка і може вживатися зі зворотними дієсловами в 3-й особі однини і множини:
Er wäscht sich am Morgen mit kaltem Wasser. (Akkusativ)
Er notiert sich die Hausaufgabe. (Dativ)
Sie interessieren sich für Literatur. (Akkusativ)
Sie sehen sich den Film an. (Dativ)
У 1 і 2-й особах однини і множини вживаються відповідні форми особового займенника (див. утворення презенса, зворотні дієслова).
В українській мові займеннику sich відповідають займенникові форми себе, собі або частка -ся:
er wäscht sich — він умивається
er sieht sich (im Spiegel) — він бачить себе (у дзеркалі)
er kauft sich (ein Buch) — він купує собі (книжку)
Зворотний займенник sich посідає таке місце в реченні:
а) за прямого порядку слів займенник sich стоїть безпосередньо після відмінюваної частини присудка:
Ursula hat sich immer auf die freien Tage gefreut.
б) за зворотного порядку слів місце займенника sich залежить від того, якою частиною мови виражено підмет. Якщо іменником, то займенник sich стоїть після відмінюваної частини присудка, якщо ж особовим займенником, то займенник sich стоїть після підмета:
Endlich setzte sich Katharina in einen Sessel.
Am Morgen wäscht er sich.
в) у сполучникових інфінітивних конструкціях займенник sich стоїть безпосередньо після сполучників um, ohne, statt.
Взаємні займенники (die Reziprokpronomen) указують на взаємну спрямованість дії.
До взаємних займенників належить займенник einander і його сполучення з різними прийменниками: einander, aufeinander, auseinander, beieinander, durcheinander, ineinander, miteinander, nebeneinander, untereinander, voreinander, voneinander, zwischeneinander. До взаємних займенників належить також займенник sich, однозвучний зі зворотним займенником sich i синонім займенника einander: sich schlagen — einander schlagen, sich um den Hals fallen — einander um den Hals fallen.
Взаємні займенники не відмінюються. Вони разом із взаємними дієсловами виконують функцію додатка або обставини:
Anfang und Ende reichen einander die Hände.
Безособовий займенник es можна лише умовно віднести до розряду займенників (див. Безособові речення).

ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ

Присвійні займенники (die Possessivpronomen) означають належність предмета особі, яка говорить, особі, до якої говорять, або особі, про яку говорять:
mein Dorf (das Dorf, wo ich lebe);
euer Haus (das Haus, wo ihr wohnt);
unser Artikel (der Artikel, den wir geschrieben haben)
Присвійні займенники утворилися від родового відмінка особових займенників:

Присвійні займенники мають граматичні категорії особи, роду, числа і відмінка.
Граматична категорія особи у присвійних займенників абсолютна. Їхній корінь завжди вказує на особу, якій належить предмет:
meine Mütze, deine Mütze, seine Mütze.
Граматичні категорії роду, числа і відмінка відносні. Вони визначаються родом, числом і відмінком означувального слова:
mein Mantel — meines Mantels, meine Jacke — meiner Jacke.
Основна відмінність між системою присвійних займенників у німецькій і українській мовах полягає в тому, що в німецькій немає займенника, який відповідав би українському займеннику «свій», що вказує на належність предмета особі, вираженій підметом речення. Там, де в українській мові вживається займенник «свій», у німецькій уживається відповідний певнiй особі присвійний займенник:
Я відвідую свого друга. - Ich besuche meinen Freund.
Ти відвідуєш свого друга. - Du besuchst deinen Freund.
Він відвідує свого друга. - Er besucht seinen Freund.
Вона відвідує свого друга. - Sie besucht ihren Freund.
Ми відвідуємо свого друга. - Wir besuchen unseren Freund.
Ви відвідуєте свого друга. - Ihr besucht eueren Freund.
Вони відвідують свого друга. - Sie Besuchen ihren Freund.
З присвійними займенниками конкурує прийменникова група von + Dativ:
dein Brief — der Brief von dir,
sein Verwandter — ein Verwandter von ihm.

ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ

ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ